Землетруси для громадян Румунії – явище звичне. Оскільки підземні поштовхи відбуваються часто і, як правило, мають порівняно невелику силу, особливих хвилювань у населення вони не викликають. Проте нинішній рік став рекордним: румунські сейсмологи зареєстрували від 350 до 450 підземних поштовхів різної потужності, головним чином, в сейсмоактивному регіоні Вранча.

Землетрус магнітудою в 5,5 бала за шкалою Ріхтера, що трапився кілька днів тому, став одним з найсильніших за останні роки. Румунський сейсморегіон Вранча танцює”, – так висловився з приводу цієї події почесний директор румунського Інституту фізики Землі Георге Мермуряну. Авторитетний вчений поспішив також заспокоїти громадян, що такі підземні “танці” жодним чином не можна вважати передвісниками більш потужних коливань, як це поспішили прокоментувати, за висловом самого Мермуряну, “любителі записатися до лав оракулів і провісників”.

Не зайве нагадати, що буквально місяць тому громадяни Румунії та Молдови бурхливо обговорювали одне з таких пророцтв. Як виявилося надалі, апокаліптичні прогнози щодо точного часу землетрусу, його потужності у 8 балів і епіцентру в Кишиневі були зроблені від особи неіснуючого члена румунського географічного товариства Рою Ніку. Фахівці від початку оцінювали такі повідомлення в пресі скептично, оскільки як такі пророцтва, так і подібний розвиток подій неможливі в принципі. Тим більше, що підземні коливання такої потужності не реєструвалися за всю багатовікову історію спостережень в регіоні Вранча.

Примітно, що до лав “провісників” потрапили і американські фахівці. На спеціалізованому сайті world-earthquakes.com вони назвали Румунію серед найбільш сейсмонебезпечних регіонів світу, і спрогнозували потужний землетрус силою в 7,1 балу в 2013 році.

Вчений Георге Мермуряну, спростовуючи ці “пророцтва”, аргументує свою думку тим, що землетрусам силою вище 7 балів, як правило, передували коливання магнітудою не нижче 6,5 і 6,7 балів. Це траплялося напередодні найбільш руйнівних в історії Румунії землетрусів 1802 (7,9 балів), 1838 (7,5), 1940 (7,7), 1977(7,4) і 1986 (7,1) років.

На підтвердження такої теорії Георге Мермуряну наводить приклади таких явищ. За кілька місяців до потужного землетрусу 1940 року Румунію потрясли поштовхи в 6,5 балів. Жовтневий землетрус 1976 року (6,7 балів) став передвісником березневого катаклізму 1977 року, який спричинив значні руйнування та людські жертви.

Ще одна сейсмічна проблема несподівано проявилася в румунському повіті Галац, розташованому в шестистах кілометрах від Вранчі і в безпосередній близькості від молдавсько-румунського кордону. Тільки за вересень нинішнього року в повіті були зафіксовані понад 200 підземних поштовхів, потужність яких сягала 4 балів за шкалою Ріхтера. Існують припущення, що причини таких “унікальних”, за оцінкою фахівців, землетрусів криються в наслідках великої вересневої повені та у проведенні на території регіону геологорозвідувальних роботах.

Вчені Інституту фізики Землі відразу ж відкинули таку версію як науково необгрунтовану. Вони спішно доставили в регіон спеціальну пересувну апаратуру для вивчення загадкових землетрусів. І провели такі дослідження спільно з фахівцями Інспекції з надзвичайних ситуацій. Цікаво, що з приїздом в повіт фахівців частота підземних коливань стала спадати, що не применшує загадковості феномена.

Тим часом, підземні катаклізми поставили перед населенням як Румунії, так і Молдови цілком земні питання.

Недільний землетрус у Вранчі злегка “струснув” і румунських парламентаріїв, які в авральному порядку приступили до обговорення законодавчої ініціативи щодо створення системи захисту від наслідків землетрусів. Румунські сейсмологи вперше за останні два десятиліття вирішили зайнятися вивченням досвіду боротьби зі стихією в Японії, і навіть відправили туди своїх фахівців.

Такі “превентивні заходи” можуть виявитися зовсім не зайвими. За даними одного з керівників румунської столиці, префекта Крістіана Атенесоае, з 5 тисяч старих будівель Бухареста, серед яких і 100 шкіл, за останні 10 років вдалося відремонтувати лише 16 будівель. Фактично, за його словами, столиця в черговий раз виявилася непідготовленою до удару стихії.

Аналогічна ситуація спостерігається і в столиці Молдови. Мер Кишинева Дорін Кіртоаке для початку відчитав співробітників управління з надзвичайних ситуацій, які “проспали” недільні поштовхи, і справедливо підкреслив, що землетруси не знають вихідних. Градоначальник доручив відповідним службам найближчим часом провести тотальну інспекцію всіх кишинівських будов на предмет їх сейсмостійкості.

Спостерігаючи за такої адміністративної активністю, громадяни як Румунії, так і Молдови із сумом жартують – немає лиха без добра. Втім, існує ймовірність, що далі “поверхневих коливань” всі ці інспекції та ініціативи не підуть. За три з лишком десятиліття після руйнівного землетрусу 1977 ні в одній з країн так і не були здійснені хоч скільки-небудь конкретні заходи щодо запобігання можливим наслідкам підземної “свистопляски”, в тому числі, і в найбільш сейсмоактивному регіоні Вранча.

Зінаїда Гурська, Кишинів. 11 жовтня 2013 року.

У новині зустрічається:

Новини за темою

Open all references in tabs: [1 – 3]